Особливості догляду після операції на кульшовому суглобі

Цей матеріал має загальноінформаційний характер і не замінює особисту консультацію лікаря. Рішення щодо лікування, прийому ліків, обсягу навантаження та реабілітації має приймати тільки профільний спеціаліст з урахуванням стану конкретної людини.

Операція на кульшовому суглобі для літньої людини майже завжди пов’язана з тривогою, болем і багатьма запитаннями. Родичі нерідко бояться зробити щось неправильно, нашкодити або пропустити небезпечний симптом. Після виписки додому саме сім’я найчастіше бере на себе основну частину догляду.

Перші дні та тижні після втручання зазвичай найскладніші. Людина може відчувати втому, біль, дратівливість, сонливість чи розгубленість, особливо якщо були наркоз і нові ліки. Важливо пам’ятати, що такі прояви часто є нормальною частиною відновлення, а не ознакою провалу лікування. Ще у стаціонарі варто попросити лікаря та медичну сестру записати всі основні рекомендації: як саме можна рухатися, як доглядати за раною, які ліки і в якій дозі приймати, коли планується контрольний огляд. Корисно мати в одному місці:

• написані від руки або роздруковані рекомендації;
• контактні телефони відділення, хірурга та сімейного лікаря;
• список усіх ліків, які приймає людина із зазначенням доз і часу.

У перші дні вдома головні завдання родини: забезпечити безпечне пересування, допомогти з гігієною і харчуванням, контролювати біль, стежити за станом рани і загальним самопочуттям. Надмірна активність так само небезпечна, як і повна нерухомість, тому орієнтир один – індивідуальний план, який дав лікар або фахівець з відновлення руху.

Як адаптувати простір після заміни суглоба

Умови вдома можуть або сприяти відновленню, або створювати зайві ризики падінь і ускладнень. Перший крок – оцінити простір очима людини, яка повільно ходить з опорою і не може різко присідати або підніматися. Ліжко має бути достатньо високим, щоб літній людині було легше сісти та встати, не згинаючи кульшовий суглоб занадто сильно. Надто м’який матрац ускладнює зміну положення тіла. Поруч із ліжком доцільно поставити стійку тумбочку, де завжди будуть вода, телефон, серветки, ліки, окуляри.

Бажано прибрати килими, які ковзають, розкидані дроти та інші дрібні перешкоди на шляху до туалету та ванної. Увечері та вночі має бути достатньо світла. Нічник у коридорі та кімнаті суттєво знижує ризик падіння.

Організація кімнати та ліжка

Щоб зменшити ризик падінь і пролежнів, можна використати прості й доступні рішення.

1. Ліжко такої висоти, щоб людина, сидячи на краю, могла стояти, не надмірно згинаючи кульшовий суглоб, а стопи повністю торкалися підлоги. За потреби під матрац можна підкласти щільну основу.
2. Стілець із твердим сидінням, прямою спинкою та підлокітниками біля ліжка або в коридорі. На ньому зручно перевзуватися, перепочивати під час ходьби, сідати без надмірного згинання.
3. Надійна опора біля ліжка та у ванній: настінні поручні, стійкі ручки, спеціальні накладки на унітаз, які трохи піднімають сидіння і полегшують вставання.

Гігієна має бути регулярною, але без різких рухів. Якщо повноцінний душ поки неможливий, підійдуть обтирання теплою водою, часта зміна білизни, м’який догляд за шкірою в місцях, де вона постійно стискається. Чиста й суха шкіра зменшує ризик подразнень і запалення.

Безпечні вправи та навантаження після операції

Зазвичай у лікарні пацієнта піднімають на ноги дуже рано за допомогою медичного персоналу та ходунків або милиць. Вдома ці засоби часто залишаються потрібними. Важливо не вигадувати власну схему, а виконувати саме ті вправи та той режим навантаження, які прописані лікарем або фахівцем з відновлення руху. Родич, який страхує під час ходьби, має йти трохи позаду і збоку, бути готовим підтримати за тулуб або пояс, але не тягнути людину за руку і не підсаджувати різкими рухами. Якщо з’являється втома, запаморочення, посилення болю, краще зупинитися, сісти та перепочити.

Перші дні вдома важливо чітко дотримуватися схеми пересування, яку озвучили в клініці. Це може бути коротка ходьба кімнатою кілька разів на день, нетривале сидіння в кріслі, прості вправи в ліжку.

Ходьба має бути частою, але нетривалою. Краще встати і пройтися декілька разів по кілька хвилин, ніж один раз надовго. Ступати треба повільно, ставлячи ногу з боку операції так, як навчали в лікарні, з опорою на додаткові засоби.

Прості вправи і щоденник відновлення

У більшості випадків уже в перші дні дозволяють дуже прості рухи в ліжку: згинання й розгинання стоп, обережне розгинання колін, легке напруження м’язів стегна і сідниць. Такі вправи покращують кровообіг і зменшують ризик застійних ускладнень.

Корисно вести невеликий щоденник активності. На окремому аркуші або в зошиті можна щодня записувати, скільки разів людина ходила, скільки хвилин сиділа, які вправи виконувала, як оцінює біль протягом дня. Це допомагає бачити реальний прогрес, своєчасно помічати перевтому і точніше відповідати на запитання лікаря під час контрольного огляду.

Основні рухи, яких потрібно уникати в перші тижні, можна звести до кількох правил.

1. Не сідати на дуже низькі і м’які крісла або дивани, де таз сильно провалюється вниз, а згинання в кульшовому суглобі надмірне.
2. Не схрещувати ноги ні лежачи, ні сидячи, ні стоячи. За потреби між ногами можна покласти невелику подушку.
3. Не робити різких поворотів тулуба, коли стопи залишаються на місці. Якщо потрібно щось дістати, краще зробити кілька маленьких кроків і розвернутися всім тілом.
4. Не збільшувати обсяг вправ та тривалість ходьби самостійно, навіть якщо здається, що сили є. Переходити до більшого навантаження потрібно тільки після дозволу лікаря або фахівця з відновлення руху.

Симптоми, що вимагають негайного звернення до лікаря

Біль після операції на кульшовому суглобі – очікуваний симптом, але він не повинен бути нестерпним. Мета знеболення полягає не в повному зникненні відчуттів, а в тому, щоб людина могла спокійно спати, виконувати базові рухи і робити призначені вправи.

Ліки від болю та протизапальні препарати підбирає тільки лікар з урахуванням віку, інших хвороб і вже призначених засобів. Часто застосовують нестероїдні протизапальні препарати – це ліки, які зменшують запалення і біль. У розмовній мові їх скорочено називають НПЗП, але важливо пам’ятати, що вони можуть впливати на шлунок, нирки та серце. Самостійно починати або змінювати такі ліки не можна.

Якщо біль посилюється раніше, ніж настає час наступної дози, потрібно діяти за планом, узгодженим з лікарем. Такий план варто обговорити заздалегідь, ще під час перебування у стаціонарі або на першому контрольному огляді. Не слід самостійно збільшувати кількість таблеток чи додавати нові засоби. Паралельно зі знеболенням інколи рекомендують прикладати холод на ділянку навколо суглоба, але не на саму рану. Холодна грілка або пакет із льодом через тканину на короткий час може зменшити набряк і трохи знизити біль. Важливо не тримати холод занадто довго і не класти його на оголену шкіру, щоб не викликати ушкодження від холоду.

Є симптоми, при яких чекати планового візиту не можна. Вони вимагають негайного звернення по медичну допомогу.

1. Раптовий біль у грудях, різка задишка, втрата свідомості, сильна раптова слабкість однієї руки або ноги, раптове порушення мовлення.
2. Сильний біль у нозі з різким набряком і зміною кольору шкіри, коли нога стає гарячою, напруженою та дуже болючою при дотику.
3. Стійке підвищення температури тіла вище тридцяти восьми градусів, почервоніння або виділення з рани, коли немає інших очевидних причин гарячки.
4. Посилення болю в суглобі з кожним днем без падіння чи перевантаження, поява вираженого оніміння стопи, відчуття нестійкості, неможливість наступити на ногу.

У таких ситуаціях потрібно викликати швидку допомогу або терміново зв’язатися з лікарем. Особливо уважними слід бути, якщо у людини є цукровий діабет, довготривалі проблеми з серцем або хронічні хвороби легень: у них ускладнення нерідко розвиваються швидше і протікають важче.

Наприкінці важливо нагадати про тих, хто доглядає. Постійна допомога людині після операції на кульшовому суглобі потребує часу і сил. Втома, роздратування, проблеми зі сном у доглядальника – звичайна і зрозуміла реакція. Якщо є можливість, варто залучати інших членів сім’ї, соціального працівника чи професійний догляд хоча б на кілька годин на тиждень, щоб дати собі відпочити і зберегти власне здоров’я.

Питання та відповіді

Скільки триває відновлення після операції на кульшовому суглобі?
Відновлення зазвичай займає від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від віку, супутніх хвороб і рекомендацій лікаря. Точні строки може назвати лише фахівець, який спостерігає конкретного пацієнта.

Коли можна починати ходити після операції?
Перші кроки зазвичай дозволяють ще в лікарні під наглядом медичного персоналу. Вдома режим ходьби потрібно продовжувати так, як пояснив лікар або фахівець з відновлення руху.

Які рухи небажані у перші тижні після операції?
Не можна сильно згинати кульшовий суглоб, сідати на низькі м’які крісла, схрещувати ноги та різко повертати тулуб, коли стопи залишаються на місці. Такі рухи можуть створювати зайве навантаження на суглоб, що загоюється.

Чи обов’язково використовувати ходунки або милиці вдома?
Якщо ці засоби були рекомендовані в лікарні, їх потрібно застосовувати й удома до того часу, доки лікар або фахівець з відновлення руху не дозволить зменшити опору. Відмова від допоміжних засобів без дозволу може підвищити ризик падіння.

Які ознаки можуть свідчити про проблему з післяопераційною раною?
Небезпечними є підвищення температури вище тридцяти восьми градусів, почервоніння, набряк, виділення з рани або різке посилення болю в цій ділянці. У таких випадках потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Джерела

1. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Настанова з ведення переломів шийки стегнової кістки у дорослих: госпітальний етап, операція та повернення до спільноти. Оновлена версія клінічних рекомендацій.
2. American Academy of Orthopaedic Surgeons (AAOS). Пам’ятки для пацієнтів щодо відновлення після ендопротезування кульшового суглоба, включно з рекомендаціями щодо щоденної активності та вправ.