Що потрібно знати про спадщину та заповіт

Спадщина — це права і обов’язки людини, які переходять до інших після її смерті. Входить житло, земля, гроші на рахунках, частки в бізнесі, транспорт, цінні папери, а також борги в межах вартості отриманого майна. Закон прямо каже, що спадкоємці повинні погасити вимоги кредиторів повністю, але тільки в межах ціни того, що вони отримали зі спадщини. Тобто особистими грошима понад вартість спадщини платити не зобов’язані. Це закріплено в статті 1282 Цивільного кодексу України.

Місце відкриття спадщини — останнє місце проживання померлої людини. Якщо його точно не встановлено, застосовуються інші правила, але базовий підхід саме такий. Це визначено статтею 1221 Цивільного кодексу України.

Право на спадщину виникає або за заповітом, або за законом. Якщо заповіту немає чи він охоплює не все майно, решта розподіляється між спадкоємцями за законом. Про це прямо сказано у статті 1245 Цивільного кодексу України.

Хто успадковує, якщо заповіту немає

Закон розставляє спадкоємців за чергами. У першу чергу — діти, у тому числі зачаті за життя та народжені після смерті, чоловік або дружина, що пережив(ла) померлого, і батьки. Це стаття 1261 Цивільного кодексу України. Якщо першої черги немає або всі відмовилися, право переходить до наступних черг.

Окремо діє правило обов’язкової частки. Навіть якщо у заповіті цих людей не згадали, малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, а також непрацездатний чоловік або дружина і непрацездатні батьки мають гарантовану половину тієї частки, яку отримали б за законом. Це стаття 1241 Цивільного кодексу України.

Для більшого розуміння

Заповіт — це особисте розпорядження людини на випадок смерті. Воно визначає, кому й що саме перейде. Визначення міститься у статті 1233 Цивільного кодексу України.

Є спільний заповіт подружжя щодо спільного майна. Його оформлюють у нотаріуса, і після смерті одного з подружжя такий документ має особливий порядок дії. Це описано у статті 1243 Цивільного кодексу України.

Буває і секретний заповіт. Його нотаріус посвідчує без ознайомлення зі змістом — текст приносить сам заповідач у заклеєному вигляді. Порядок закріплено у статті 1249 Цивільного кодексу України.

Якщо в населеному пункті немає нотаріуса або ситуація особлива, закон дозволяє посвідчення заповіту іншими посадовими особами. Це можуть бути, зокрема, уповноважені представники місцевого самоврядування, командир військової частини, капітан судна під прапором України, головний лікар лікарні, начальник установи виконання покарань, а за кордоном — консул. Такі роз’яснення публікують територіальні управління юстиції з посиланням на норми Цивільного кодексу.

Можна також зробити розпорядження щодо банківського вкладу. Людина має право ще за життя вказати банку, кому перейде вклад у разі смерті, або прописати це в заповіті. Сам вклад все одно входить до складу спадщини, але таке розпорядження спрощує виплату. Про це стаття 1228 Цивільного кодексу України.

Заповідач може призначити виконавця заповіту — фізичну або юридичну особу з повною дієздатністю. Це зручно, коли майно розпорошене або потребує управління. Порядок визначено статтею 1286 Цивільного кодексу України, а Міністерство юстиції пояснює повноваження та оплату праці виконавця.

В Україні працює Спадковий реєстр. У ньому фіксують заповіти, спадкові договори, відкриті спадкові справи, видані свідоцтва. Реєстр перебуває у сфері Міністерства юстиції. Це допомагає перевірити, чи є заповіт і в якого нотаріуса відкрита справа.

Як і коли приймати спадщину

Загальний строк для прийняття спадщини — шість місяців з дня смерті. Саме після спливу цього строку нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. Якщо строк пропущено з поважних причин, його відновлює суд або можливе прийняття за згодою інших спадкоємців. Базове правило щодо шести місяців містить стаття 1270 Цивільного кодексу України, а порядок видачі свідоцтва в межах цього строку підтверджує судова та нотаріальна практика.

Прийняти спадщину можна двома шляхами. Перший — подати заяву нотаріусу у межах строку. Другий — фактично прийняти спадщину, якщо ви постійно проживали разом із померлим, користуєтеся майном та оплачуєте витрати з його утримання. Деталі містять статті 1268 і 1269 Цивільного кодексу України. На практиці юристи радять все одно подати заяву, щоб уникнути суперечок.

Справу відкривають за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання померлого. Це важливо для вибору нотаріуса і визначення, де збирати документи. Норма — стаття 1221 Цивільного кодексу України.

Що з боргами, частками і тим, чого не охопив заповіт

Якщо у заповіті описано не все майно, невказана частина переходить за правилами закону до спадкоємців відповідної черги. Це пряме правило статті 1245 Цивільного кодексу України.

Борги переходять разом із правами. Кредитори мають право заявити вимоги спадкоємцям. Вони задовольняються повністю, але тільки в межах вартості успадкованого майна, як встановлено статтею 1282 Цивільного кодексу України. Науково-практичні коментарі роз’яснюють, що йдеться про ринкову оцінку майна на момент відкриття спадщини.

Заповіт можна підсилити організаційно. Наприклад, призначити виконавця заповіту, який стежитиме за збереженням майна, сплатою необхідних витрат і передачею активів спадкоємцям згідно з волею заповідача. На це вказує стаття 1286 Цивільного кодексу та роз’яснення Міністерства юстиції.

Як прийняти спадщину

Крок 1. Оберіть нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Підійде державний або приватний нотаріус. Якщо спадкоємець за кордоном, подати заяву можна через консульську установу або за довіреністю, оформленою з урахуванням вимог України.

Крок 2. Подайте заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців. Пропуск строку тягне наслідки, але іноді його поновлюють судом або за письмовою згодою інших спадкоємців. Не розраховуйте на автоматичне поновлення.

Крок 3. Зберіть документи. Свідоцтво про смерть, документи про родинні зв’язки, правовстановлюючі документи на майно, витяги з реєстрів, довідки про місце проживання померлого. Перелік залежить від складу майна і вимог нотаріуса.

Крок 4. Оцініть податкові аспекти та витрати. Ставки і пільги час від часу змінюються. Перевіряйте актуальну інформацію перед угодами і подачею декларацій.

Крок 5. Отримайте свідоцтво про право на спадщину і зареєструйте права на нерухомість, транспорт, корпоративні частки. Уточнюйте строки в реєстрах.

Відмова від спадщини. Це окремий крок із власною заявою в той самий шестимісячний строк. Відмову можна відкликати до завершення цього строку, якщо законні підстави зберігаються.

Матеріал інформаційний. Не замінює консультацію нотаріуса, адвоката чи податкового консультанта. Перед підписанням документів перевіряйте вимоги закону і умови договору.

Джерела

1. Цивільний кодекс України. Статті про спадкування за заповітом і за законом, черги спадкоємців, обов’язкову частку, місце відкриття спадщини, строки і порядок прийняття: 1221, 1228, 1233, 1241, 1243, 1245, 1249, 1261, 1268, 1269, 1270, 1282, 1286. Офіційні та довідкові публікації норм.
2. Міністерство юстиції та територіальні управління. Хто може посвідчувати заповіт, якщо немає нотаріуса поруч, і як працює виконавець заповіту.
3. Єдиний реєстр заповітів і спадкових справ. Офіційна інформація Національних інформаційних систем про зміст і призначення реєстру; довідкові матеріали.
4. Практичні роз’яснення судової влади щодо шестимісячного строку і видачі свідоцтва нотаріусом після спливу цього строку.