Особливості відновлення мови після інсульту

Особливості відновлення мови у пристарілих після інсульту

Найчастішим ускладненням ішемічного та геморагічного апоплексичного удару є проблеми з мовленням. У більшості випадків вона стає невиразною або нескладною; іноді здатність розмовляти повністю втрачається. Реабілітація мови у пристарілих після інсульту можлива за належного медикаментозного лікування та виконання спеціальних вправ.

Подібні відхилення виникають із двох причин. Перша – ураження відповідних центрів головного мозку, спричинене гострим порушенням кровообігу. При крововиливі частина нейронів гине, а зв’язок між здоровими ділянками тканин ушкоджуються. В цьому випадку літня людина відчуває труднощі з розумінням звернених до неї слів, не може складно висловити свої думки або згадати назви деяких предметів.

Друга причина – втрата контролю над м’язами артикуляції. Родич сприймає звернені щодо нього репліки і може підтримувати діалог, але в нього зникає здатність вимовляти певні звуки і розмовляти членороздільна.

Які бувають види мовних розладів після інсульту

Найбільш поширене порушення – афазія, вона буває декількох видів:

• тотальна (повна втрата можливості розмовляти і розуміти інших, нездатність впізнавати близьких людей);
• моторна (розуміння звернених слів і натомість нездатності відповідати повноцінними пропозиціями). Як правило, у цьому випадку не дотримується вірна конструкція речень або вимовляються лише окремі звуки чи склади;
• амнестична (нездатність згадати назви предметів і вимовити потрібні слова);
• семантична (труднощі зі сприйняттям довгих речень та складної лексики, вкрай низька швидкість читання текстів);
• динамічна (порушення навичок активного діалогу, що виявляється тим, що людина не ініціює розмову, відповідає однозначно, повторює відповіді співрозмовника і надмірно використовує мовні шаблони);
• акустико-мнестична (неповноцінність пам’яті, при якій утруднено сприйняття словесного ланцюжка);
• сенсорна (нездатність сприймати інших людей, незважаючи на збереження слуху та голосу). Може супроводжуватись погіршенням зору.

Іноді зустрічаються поєднання різних видів афазії.

Дизартрія проявляється порушенням вимови через проблеми у роботі м’язів мовного апарату (губи, піднебіння, язик). Вона буває бульбарною, мозочковою, підкірковою та кірковою, залежно від локалізації центру ураження. Основні прояви дизартрії:

• слабкість та утруднена рухливість артикуляційних органів;
• зміна темпу розмови (уповільнення чи прискорення);
• дискоординація дихання та звуковимови;
• відсутність плавності під час спілкування (часті запинки);
• неконтрольовані гримаси та хаотична міміка;
• гіперсалівація (надлишкове слиновиділення).

Дизартрія буває легкого, середнього та важкого ступеня. Груба поразка призводить до повного паралічу м’язів, які відповідають за здатність говорити (анартрія).

Нерідко спостерігається дисфонія. Голос може стати низьким, хрипким, гнусовим або, навпаки, високим, кричащим, напруженим, він поступово згасає в процесі спілкування, і слова стають ледь чутними та нерозбірливими. Коли людина похилого віку втрачає здатність змінювати інтонацію, її розмова стає монотонною.

Диспраксія характеризується збереженням нормального тонусу м’язів обличчя з одночасним порушенням координації їх роботи. Це призводить до змазаності та невиразності мови. Люди часто багато разів повторюють одні й самі слова, відчувають труднощі з плавним виголошенням довгих фраз чи роблять паузи між пропозиціями.

Як довго відновлюється мова після інсульту

Рідні завжди запитують, чи відновиться мова після інсульту. Повернення здатності складно і природно говорити – складний процес, який протікає індивідуально. Часткове відновлення настає вже через 1-2 тижні, а повне може тривати кілька років, причому найважливіший період – це перші 6-12 місяців. Прогрес зазвичай має нерівномірний характер: триваліший час зміни не спостерігаються, але потім настають видимі поліпшення. За статистикою, повне відновлення відбувається у 92% випадків при легкому ступені поразки та у 55% випадків при великих порушеннях.

Важливо розуміти, що повернення комунікаційних навичок неможливе без роботи з клінічним логопедом. Тільки систематичні заняття та виконання вправ для відновлення мови після інсульту допоможуть нормалізувати роботу м’язів артикуляції і знайти компенсаторні механізми запуску постраждалих, але збережених мозкових центрів.

Заняття з логопедом для відновлення після інсульту

Робота з фахівцем є основою реабілітації, починаючи з її раннього етапу. Завдання лікаря – розробити програму вправ, яка дозволить зміцнити і активізувати постраждалі м’язи, виправити дефекти вимови, що з’явилися, і підвищити контроль над процесом спілкування в цілому. Чим швидше приступити до роботи з логопедом, тим раніше з’являться перші результати і тим успішніше буде проходити відновлення.

Ефективність процесу реабілітації залежить від наступних факторів:

• місцезнаходження ураженої ділянки;
• широкість ураження (ступінь некрозу зон головного мозку та обсяг порушених нервових клітин, що відповідають за функцію спілкування);
• тип афазії.

Перед складанням програми лікар проводить комплексну діагностику, що включає комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію. Лікар працює спільно з неврологами та іншими фахівцями. Надалі до лікування підключаються фізіотерапевти, масажисти та інструктори лікувальної фізкультури. Заняття з логопедом разом з іншими методиками реабілітації та прийомом ретельно підібраних препаратів дозволяють досягти найкращих результатів у більш короткий термін.

Комплекс вправ для відновлення мови після інсульту

Лікування включає дихальні та артикуляційні вправи. Як правило, кожне завдання виконується 5-10 хвилин, а загальна тривалість заняття – близько півгодини. Згодом тривалість та інтенсивність вправ поступово збільшують. До них приступають безпосередньо після нападу, поки людина перебуває у стаціонарному відділенні.

Програма логопедичних вправ при афазії після інсульту реалізується у кілька етапів:

1. Завдання на розуміння чужих та власних слів. (Відновлення просторових уявлень, сортування слів за змістом, опрацювання мовних стандартів). Лікар ставить питання на вибір варіанта відповіді («Ви любите м’ясо чи рибу?»), показує картки з предметами та відповідними завданнями (назвати або описати словами, що зображено на картинці), просить розповісти про родичів за їхньою фотографією
2. Дихальна гімнастика. (Контроль черевного дихання).
3. Коригування артикуляції та дикції. (розминка мови, робота над темпом та інтонацією розмови, заучування віршів, приказок та скоромовок).
4. Відновлення навичок читання та письма. (повторення букв і цифр, відтворення числових рядів, завдання розуміння прочитаного, написання коротких текстів під диктовку).

У роботі логопед застосовує техніки розгальмовування, тобто. використовує ту емоційну складову, яка викликає у людини похилого віку найбільший відгук при спілкуванні. Додатково проводяться уроки малювання та музикотерапії.

Існують і вправи відновлення мови після інсульту в домашніх умовах. Фахівець обов’язково готує таку схему занять та пояснює її родичам. Лікар може порекомендувати спеціальні тренажери та особливий посуд, який спростить процес прийому їжі та пиття.

Як допомогти людині після інсульту у повсякденному житті

Запорука успішного відновлення здатності говорити – спокійна та доброзичлива обстановка, яку мають створити близькі. Слід уникати будь-яких стресів, не спілкуватися на підвищених тонах і не робити різких рухів, щоб уникнути психічних розладів. Важливо зберегти звичний для людини побут і розпорядок дня, тому що усталений режим робить життя комфортнішим і дозволяє зосередитися на головному: реабілітації.

Родичам необхідно дотримуватись таких правил спілкування:

• перед початком розмови привертати увагу жестом чи поглядом;
• підтримувати зоровий контакт під час спілкування;
• говорити короткими фразами та ілюструвати їх мімікою та діями;
• не поспішати з відповіддю, за необхідності повторювати питання;
• хвалити за будь-які, навіть незначні успіхи, і виявляти терпіння у разі невдач;
• якнайчастіше розмовляти та повідомляти останні новини;
• разом дивитися улюблені фільми та слухати музику;
• вести блокнот для тренування навички письма;
• не ставитися до родича, який переніс напад, як до дитини (уникати використання по-дитячому спотворених слів і сюсюкання, не пропонувати абетку та іншу дошкільну літературу).

Ключову роль відіграє присутність кваліфікованого медперсоналу, який розуміється на тому, як відновити промову після інсульту. Саме тому після закінчення лікування у стаціонарі рекомендується перебування у спеціалізованих пансіонатах для людей похилого віку. У ньому крім комфортного проживання є заняття з досвідченими логопедами. Працюючи індивідуально, лікар зможе застосовувати план вправ, який приведе до норми рухові м’язи обличчя та відновить процес розуміння звернених слів та вербального вираження думок.

Постінсультна реабілітація в пансіонаті – це можливість для родичів допомогти близькій людині повернути мову. На тлі переживань через перенесений напад члени сім’ї далеко не завжди можуть грамотно і спокійно організувати процес реабілітації. Об’єднавши зусилля зі спеціалістами пансіонату, рідні можуть продовжувати жити у звичному темпі і при цьому не хвилюватись за близького, адже він перебуватиме у надійних та дбайливих руках.